Іванівська сільська рада

Чернігівського району Чернігівської області

Про нас пише "Чернігівщина"...

Дата: 17.05.2019 12:08
Кількість переглядів: 767

Іванівська об’єднана територіальна громада – лідер серед громад на Чернігівщині по залученню інвестиційних проектів. Перепелина ферма, ферма равликів, логістичний центр і навіть картодром – усі ці проекти зовсім скоро мають з’явитися в громаді.

Фото без опису

Минулого року Іванівська ОТГ була першою в області з наповненості бюджету. І в першу чергу їм це вдалося через інвентаризацію власних земель.

«Надходження до бюджету зросли через те, що ми провели інвентаризацію земель сільгосппризначення, – пояснює голова Іванівської ОТГ Сергій Гарус. – Адже під час інвентаризації з’ясувалося, що майже три тисячі гектарів оброблялися без документів. Комерційні фірми отримували з цього прибуток, а сільрада не отримувала в бюджет ні копійки. Також я провів переговори зі всіма підприємцями, які працюють на території нашої громади, і переконав їх зареєструвати свої підприємства, ФОПи саме в Іванівській ОТГ».

Фото без опису

Та, як то кажуть, не землею єдиною. Голова Іванівської ОТГ Сергій Гарус впевнений, що інвестори є однією з головних умов успіху громади. До того ж їх громада має гарне розташування: близькість до обласного центру і зручну логістичну розв’язку.

«Без створення потужної економічної платформи не може бути сталого розвитку та майбутнього в громаді. Я добре розумію, що державна субвенція – це круто, як і державні дотації, але при цьому, на превеликий жаль, держава недофінансовує делеговані повноваження селищним радам, і нам доводиться дофінансовувати їх з власних надходжень, – пояснює Сергій Гарус. – А коштів, які б ми могли витратити на громаду, все менше і менше. Тому я прийняв рішення, що без залучення інвесторів, платників податків у нас не буде перспективи. Іванівська ОТГ – поруч з містом, де сьогодні, щоб взяти майданчик, потрібні великі кошти, а ще податок на землю, орендні плати. Та й не так багато вільних майданчиків у Чернігові залишилося. А промисловість має бути в передмісті. Ми навіть готові в перші роки зменшувати податкові навантаження на рівні місцевих податків для інвесторів, які захочуть зайти працювати до нас. Адже нам необхідно створювати тут умови для переробки, щоб отримувати кінцевий продукт, який і продукує податок на додану вартість, податок на прибуток, робочі місця і податок на доходи фізичних осіб. І можна людей назад в село залучити і зробити інвестиційні програми для підтримки підприємців через органи місцевого самоврядування, але все упирається в кошти. Для того, аби люди поїхали в село, необхідно створити умови, дороги, належну якість життя в даній місцевості, дати робочі місця, і це не тільки агросектор. Це і є основа для розвитку, і саме це має стати кінцевою метою децентралізації».

Від равликів до картодрому

Перший пілотний проект, який незабаром запрацює на території Іванівської ОТГ в селі Іванівка на місці розваленого колгоспу – перепелина ферма.

«Перепелина ферма дасть 35 робочих місць для нашого населення, плюс податки, адже підприємство зареєстроване саме в Іванівській громаді – за місцем майбутньої виробничої діяльності, – розповідає Сергій Гарус. – Зараз там йдуть ремонтні роботи, але закладка маточного поголів’я планується вже 1 серпня. І якщо все буде добре, то на 1 грудня вони розраховують отримати продукцію».

Фото без опису

Другий інвестиційний напрямок, який зараз втілюють в життя в ОТГ, – логістичний центр. Через сесію вже дали дозвіл на розробку проекту земельної ділянки. На найближчій сесії проект піде на затвердження, і потім буде розпочато будівництво логістичного центру. Він має надати 100 робочих місць.

«В Ладинці у нас також є інвестор, який планує вирощувати равликів, – посміхається Сергій Гарус. – Екзотично і досить незвично для нас, але ж люди захотіли, то нехай. І додатково вони планують овочесушильний міні-комбінат зробити».

Не забувають в Іванівці і про молоде покоління. На території колишнього аеродрому в селі Красне хочуть побудувати новий, сучасний картодром.

«В нас вже є Проект реконструкції ібудівництва картодрому. Я навіть знайшов інвестора і він ніби зацікавився, – розповідає Сергій Гарус. – Сьогодні мало хто хоче вкладати гроші в спорт. У нас в Красному є старий аеродром сільгоспавіації, там буде проведена реконструкція і побудований новий картодром.

Людям цікаво, люди з задоволенням заходять в нашу громаду з проектами, але, на превеликий жаль, є державні монополії, як-от облгаз, обленерго, є велика бюрократична машина, яка не дає максимально швидко втілити їх в життя. І це штучно утворені перепони».

Туризм – на часі

Фото без опису

«Я був у Польщі, Прибалтиці і бачив там, як із нічого можна зробити гарні, цікаві об’єкти інфраструктури, фактично при вкладенні дуже невеликих як для місцевого бюджету коштів. Та для цього потрібно все підвести під законодавчу базу, – розповідає Сергій Гарус. – Ми вже хотіли забрати до себе в громаду табір «Юний технік», який знаходиться в Количівці і який сьогодні в занепаді. Я колись сам там працював, відпочивав, але зараз там опалення і світло відключили, трансформатор зняли. Зараз табір належить управлінню освіти і науки облдержадміністрації. Коли наша громада подала на облраду запит про передачу цього табору громаді, то наткнулися на перепони. Табір спочатку включили до об’єктів приватизації, потім дізналися, що об’єкти неможливо приватизувати, і зараз через це відкрито кримінальне провадження, а сам табір знаходиться під арештом. Тому вкладати кошти в той об’єкт, не знаючи, віддадуть його нам чи ні, ми не можемо собі дозволити. Та ми б дуже хотіли, щоб нам його передали. Ми готові його утримувати, вкласти кошти, щоб зробити для людей цікавий куточок дозвілля».

Окрім цього дитячого табору, на території Іванівської ОТГ є чимало занедбаних баз відпочинку.

«У селі Ладинка на березі річки Десна є бази відпочинку державної форми власності, як-от «Айстра», база «Укрпошти», і вони занепадають, заростають, але держава чомусь не хоче їх віддати нашій громаді. Ми писали листи до цих організацій, в Кабмін, прийняли рішення на сесії громади, зверталися до профільних міністерств, та все марно, – скаржиться голова. – Та якби віддали ті бази, нікому не потрібні досі, на громаду, ми б знайшли кошти, щоб вдихнути життя в цю інфраструктуру. Санаторій «Десна» в Ладинці зараз також знаходиться в занепаді, але з ним все складніше, бо він вже давно став приватним. До речі, санаторії «Десна» і «Остреч» мають одного власника. Сам по собі санаторій «Десна» унікальний. Колись він мав дуже потужну лікувальну базу, грязі лікувальні і столову лікувальну воду. На жаль, зараз це – приватна власність, і ми не маємо права втручатися в діяльність приватного підприємства. Сумно, що там немає розвитку. Знаю, що зараз його продають. Ми б купили і зробили там гарний санаторій, але так багато в грошей у нашої громади поки немає».

Гранти пишуть всі

За словами пана Гаруса, спершу з кадрами було сутужно. І люди у цьому не винні – просто більшість не працювала з тими повноваженнями, які надала децентралізація. Тому всім довелося вчитися.

«Перші наші сесії були з юристами, суто з юридичних питань, бо необхідно було приймати регламент, положення про відділи, правила благоустрою і все інше, – розповідає Сергій Гарус. – Та сьогодні у нашій команді є дуже багато активних людей, які можуть самостійно написати грант. Наприклад, гранти на освітню тематику пише Оксана Колесник. По ЦНАПУ, який ми виграли, писала моя заступниця, і саме за рахунок коштів гранту ЦНАП на 100% укомплектований меблями і програмним забезпеченням. Його будівництво відбувається за рахунок співфінансування з державним фондом регіонального розвитку: з ДФРРУ ми отримали 8 мільйонів гривень. Нова амбулаторія будується також у співфінансуванні, частка нашої громади – 10%, решта – за рахунок державної програми. Спершу ми не були включені в цю програму, але для нас зробили виняток. У нас велика громада, і за перспективним планом є має бути доприєднання ще трьох сільрад. І ми домоглися, щоб нас включили, було зроблене виправлення в постанові Кабінету Міністрів.

Фото без опису

Зробив кращий проект – отримай фінансування

У громаді вже другий рік поспіль діє програма «Бюджет участі»: кожен житель громади може написати свій проект і відправити на конкурс. Потім журі вибирають один, найактуальніший, і фінансують його.

««Бюджет участі» – це такий інструмент, який має розворушити людей і показати їм, що вони є частиною громади, що вони можуть брати участь і отримувати фінансування, що їхній голос і їхня думка важливі. Мабуть, тому, що саме вони є виборцями депутатів, моїми виборцями, і ми маємо працювати на благо цих людей. Минулого року було небагато проектів, але цьогоріч їх вже більше. Так, минулого року виграв проект будівництва майданчику для воркауту, і ми вже його встановили».

ОТГ – як одна сім’я

«Самі громади, їхні голови, заступники голів – це єдиний дружній колектив і єдиний механізм, і неважливо, з якого району громади, – говорить Сергій Гарус. – Наша громада першою в області утворила центр соціальної допомоги, забравши на себе ці функції з району. Так, нам тоді дзвонили і просили, надавали проект рішення і положення аж з Тернопільської області. Якщо нас просять, ми допомагаємо, як можемо. Коли наша громада тільки утворилася, ми також їздили до «першопрохідців» у децентралізації. Сьогодні вже до нас багато приїздять. І це приємно. Я вважаю, що кожна об’єднана громада особлива по-своєму. Я десь заздрю тим громадам, в яких є якесь виробництво, потужності, які дають можливість наповнювати бюджет. Та для мене особисто це виклик, адже ми теж маємо вийти на такий рівень – це здорова конкуренція».

Марія Пучинець, «Чернігівщина» №20 (733) від 16 травня 2019


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь